НПП “Тузловські лимани”

колонія мартина жовтоногого на піщаній косі

 

Національний природний парк “Тузловські лимани” – перлина південноукраїнського причорномор’я

Указом Президента України від 01 січня 2010 року за № 1 у Татарбунарському районі створений Національний природний парк «Тузловські лимани».

Парк розташований на південному заході Одеської області. Площа території становить 27 865 га, з них площа акваторії озер складає 22 891 га, акваторії Чорного моря – 883 га, піщаної коси – 584,3 га, заболочених земель – 964 га, площа лісного фонду – 541 га. Територія заповідної зони складає 2022 га.

До складу території Парку включені: акваторія озер Бурнас, Солоне, Алібей, Хаджидер, Шагани, Магалевське, Мартаза, Будури, Карачаус, Малий Сасик і Джантшейське, причорноморська коса, гирлові заболочені ділянки річок Алкалія, Хаджидер та малих річок, що впадають до озер Шагани і Карачаус, а також лісове урочище «Лебедівка».

Завдання парку:

  • збереження, відтворення та раціональне використання унікальних природних комплексів;
  • створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності;
  • організація та здійснення науково-дослідних робіт;
  • відродження місцевих традицій природокористування;
  • проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.

На території  Парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони:

Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів.

На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони, а саме:

будівництво споруд, шляхів,  розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб,  усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, мисливство, рибальство, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень;

Зона регульованої рекреації – в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць.

На території цієї зони забороняється:

будівництво об’єктів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство, мисливство, промислова заготівля лікарських рослин;

проїзд та стоянка  автомобільного та гужового транспорту; організація масових спортивних та туристичних заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій, які не погоджені з адміністрацією Парку;

розведення вогнищ поза відведеними для цього місцями,

порушення режиму прибережних смуг та водоохоронних зон;

використання катерів та  човнів з двигунами.

У зоні регульованої рекреації дозволяється в установленому порядку:

проведення санітарних рубок і заходів, регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих плодових рослин із дотриманням природоохоронного законодавства;

короткотривалий відпочинок населення, здійснення любительського і спортивного рибальства;

використання природних ресурсів для задоволення потреб громадян, які постійно проживають на його території, у сінокосах, випасах, городах і паливі, відповідно до діючих нормативів на спеціально відведених для цього земельних ділянках.

Зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку.

В цій зоні можуть створюватися рекреаційні, туристичні комплекси.

Забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

В межах господарської зони знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, що включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для цієї зони  та за погодженням НТР Парку.

На території зони господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка  може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території Парку, в тому числі мисливство.