Консультація щодо першочергових заходів у разі виявлення рубки зелених насаджень

Першочергові дії громадян під час рубки зелених насаджень:

Найперше, що необхідно зробити у випадку, якщо Ви стали свідком рубки дерев/кущів, руйнування газонів – це встановити, чи є у осіб, що здійснюють видалення зелених насаджень відповідний дозвільний документ на такі дії та чи мають ці особи право здійснювати такі дії. Для цього необхідно:

Попросити осіб, які здійснюють видалення, пред’явити дозвіл на видалення зелених насаджень. Залежно від причини рубки, про які було описано вище, особа, що здійснює рубку повинна пред’явити один з таких документів:

Ордер на видалення зелених насаджень, виданий компетентним органом на підставі його рішення.
Декларацію на виконання робіт чи дозвіл на виконання будівельних робіт.
Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню – лише у разі видалення аварійних дерев.

Попросити у осіб, що здійснюють видалення зелених насаджень представитись та пред’явити документи. Зазвичай право на видалення зелених насаджень мають спеціально створені органами місцевого самоврядування комунальні підприємства, які відповідають за утримання цих насаджень. До прикладу, у Львові таким правом наділені працівники ЛКП «Зелений Львів».

Якщо особи надали дозвільні документи – перевірте, чи вони відповідають вимогам чинного законодавства, чи видані в порядку, визначеному чинним законодавством, та чи місять усі дані(див. зразки нижче). Так, на приклад, ордер на рубку повинен бути виданий саме виконкомом сільської, селищної чи міської ради. Його виданню передує прийняте рішення виконкому про видалення дерев/кущів.

Якщо особи, що здійснюють рубку, не пред’явили дозвільних документів та не є уповноваженими на видалення зелених насаджень, необхідно:

Викликати поліцію для зупинення незаконної рубки зелених насаджень та для фіксації факту незаконної рубки
Вимагати у працівників поліції залучити осіб, що мають право скласти протокол про адмінправопорушення, та взяти пояснення у осіб, що здійснювали видалення зелених насаджень. На сьогодні правом складати протокол про адмінправопорушення (самовільне видалення зелених насаджень) маю громадські інспектори з охорони довкілля.
Звернутись у Державну екологічну інспекцію відповідної області.

Окрім того, відповідно до ст. 19 Цивільного кодексу України, особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до цього положення, особа може блокувати зрізку дерев та кущів. Проте таке блокування не повинне суперечити закону чи моральним засадам суспільства.

Важливо – збір інформації

Встановити законність виданих дозволів на рубку дерев/кущів не завжди є можливим на місці події, а тому необхідно звертатися з інформаційними запитами до компетентних органів. Наводимо примірний перелік органів та змісту інформаційних запитів:

До виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради:
Хто є ініціатором видалення зелених насаджень(вкажіть місце, час видалення)? Чи зверталась ця особа із заявою про видалення зелених насаджень? Якщо так, то яких саме і у зв’язку з чим? Прошу надати копію такої заяви.
Чи приймав виконавчий комітет _____(вкажіть назву ради)_ради рішення про видалення зелених насаджень ____(вкажіть місце видалення)___?
Чи видавав виконавчий комітет ордер на видалення зелених насаджень ___(вкажіть місце видалення)___?Якщо так, то кому саме і на яку кількість зелених насаджень? Прошу надати копію ордеру на видалення зелених насаджень.
Чи створювалась виконавчим комітетом ______ради комісія з питань визначення стану зелених насаджень та їхньої відновної вартості? Хто в неї входив?
На чиєму балансі знаходяться видалені зелені насадження/зелені насадження, що плануються видалятись ____(вкажіть місцезнаходження дерев/кущів)___?
Яке цільове призначення земельної ділянки, на якій знаходяться/знаходились зелені насадження___(вкажіть адресу їхнього місцезнаходження)___?

До комунального підприємства чи іншого спеціально створеного органу, уповноваженого здійснювати видалення зелених насаджень:
Яка кількість зелених насаджень була видалена______(вкажіть місце, де знаходились зелені насадження)______?
Які саме зелені насадження були видалені ___( вкажіть місце, де знаходились зелені насадження)______?
На підставі яких документів проводилося видалення зелених насаджень____ вкажіть місце, де знаходились зелені насадження)______? Прошу надати копії таких

документів.

Скарги та звернення

Окрім того, необхідно подати скарги про незаконне видалення зелених насаджень чи звернення про перевірку законності видалення зелених насаджень до таких органів:

Державна екологічна інспекція відповідної області.
Управління екології сільської, селищної, міської ради.
Департамент екології відповідної районної чи обласної державної адміністрації.

Окрім того, зупинити видалення зелених насаджень, відшкодувати заподіяну рубками шкоду можна у судовому порядку.

Порядок отримання дозволу на видалення зелених насаджень:

Процедура отримання дозволу на видалення зелених насаджень визначена Порядком видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 1045 у редакції від 11.07.2013(далі – Порядок видалення зелених насаджень). Окрім того, у містах можуть існувати локальні акти, який затверджують порядок видалення зелених насаджень, проте положення таких локальних актів не можуть суперечити Порядку, затвердженого Кабміном. У разі наявної суперечності використовувати необхідно Порядок видалення зелених насаджень.

Процедура отримання дозволу на видалення зелених насаджень охоплює такі етапи:

Зацікавлена фізична/юридична особа звертається із заявою про видалення зелених насаджень до компетентного органу.

Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі – комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби – балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень

Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.

Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п’ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.

Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.

У процесі визначення стану зелених насаджень та відновної вартості зелених насаджень, які видаляються на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, до складу комісії включається представник фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території.

Комісія у п’ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі – акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.

Кожному члену комісії надається один примірник акта. У разі відсутності представника територіального органу Держекоінспекції у складі комісії один примірник акта у триденний строк надсилається до територіального органу Держекоінспекції.

Голова комісії готує в п’ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.

Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

У разі,якщо сплата відновної вартості не проводиться, ордер видається компетентним органом після прийняття ним рішення про видалення зелених насаджень.

Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі:

будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) житлових будинків, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, благоустрою та інших об’єктів будівництва, що споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету;
знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
досягнення деревом вікової межі;
провадження господарської діяльності на території розсадників з вирощування декоративних дерев та кущів;
ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації;
будівництва культових будівель та будівель, необхідних для їх обслуговування, що здійснюється релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано в установленому законом порядку (за умови погодження такого будівництва з Мінприроди та Держкомнацрелігій).

Дозвільні документи на видалення зелених насаджень:

За загальним правилом видалення зелених насаджень комунальної чи державної власності може здійснюватися за наявності в сукупності таких документі:

Рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради(далі – компетентний орган) про видалення зелених насаджень
Ордеру на видалення зелених насаджень, виданого виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради

Видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев не потребує рішення компетентного органу та здійснюється на підставі:

Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.

У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров’ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.

У разі, якщо видалення зелених насаджень проводиться у зв’язку з будівельними роботами до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів , ордер на рубку та рішення компетентного органу не потребується. У такому випадку дозвільним документом на рубку дерев/кущів є один з таких документів:

Зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю декларація про початок виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
Дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий органом державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт – повідомлення про початок виконання будівельних робіт, подане відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто різновид дозвільного документа на видалення зелених насаджень буде залежати від причини їхнього видалення.

Акт обстеження зелених насаджень повинен містити також:

стан обстежених зелених насаджень
кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню та на якій території
кількість зелених насаджень, що залишаються на відповідній території
якщо дерева аварійні – причини набуття деревами аварійного, незадовільного стану

Ордер на рубку повинен містити також:

кількість та назви зелених насаджень, що підлягають видаленню

Створення неприбуткової НУО

Особливості реєстрації громадських організацій як неприбутковихБільшість громадських та благодійних організацій після їх реєстрації в органах міністерства юстиції отримують статус неприбуткових організацій, при цьому вказані організації звільняються від оподаткування своїх доходів.

Для звільнення від оподаткування доходів організації, чинне законодавство вимагає реєстрації такої громадської чи благодійної організації як неприбуткової. Відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств з метою забезпечення єдиних принципів ідентифікації неприбуткових організацій та установ, а також їх обліку в податкових органах України центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування.

Разом з тим, щоб бути зареєстрованою, як неприбуткова, діяльність громадської організації ( а відповідно і статутні документи організації) повинні відповідати певним умовам, передбаченим законодавством.

Що таке реєстр неприбуткових організацій та з якою метою він створений?

Відповідно до п.1.1. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ Реєстр неприбуткових організацій та установ – це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про неприбуткові організації та установи, які звільняються від сплати податку на прибуток. (Відповідно до п. 1.2. цього Положення організації та установи, які не підпадають під визначення неприбуткових, не повинні проходити реєстрацію згідно із цим Положенням).

Відповідно до п.1.4. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ при включенні неприбуткової організації або установи до бази Реєстру їй по її ідентифікаційному номеру ставиться ознака неприбуткової організації (установи). Коли зареєстровані неприбуткові установи та організації будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій та установ, то кошти вважаються доходом та оподатковуються на загальних підставах.

Ким здійснюється реєстрація неприбуткових організацій?

Відповідно до п.1.5. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ створення і ведення Реєстру здійснюється Державною податковою адміністрацією України. Документи для реєстрації подаються до місцевого податкового органу за місцезнаходженням громадської чи благодійної організації.

Які документи подаються для отримання статусу неприбуткової?

Відповідно до п.2.2. Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ для отримання статусу неприбуткової подається:

реєстраційна заява за формою 1-РН згідно з додатком до Положення про реєстр неприбуткових організацій та установ;
копія статутних і установчих документів.

Які громадські та благодійні організації можуть бути зареєстровані як неприбуткові?

Відповідно до п. 7.11.1 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” як неприбуткові можуть бути зареєстровані:

Благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності (Закон України “Про благодійництво та благодійні організації”)

Громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності

Які умови реєстрації вказаних громадських та благодійних організацій як неприбуткових?
Умовою отримання статусу неприбуткової благодійною чи громадською організацією є отримання нею доходів, які звільняються від оподаткування.

Які доходи неприбуткових організацій звільняються від оподаткування?

Відповідно до п. 7.11.3.ст. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці отримані у вигляді:

1) коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

Безповоротна фінансова допомога – це:

сума коштів, передана платникові податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установа (Розділ I Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2000 року N 355)

2) пасивних доходів;
Під терміном “пасивні доходи” слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті (п.7.11.13 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”)

Дивіденди – платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів, емітованих такою юридичною особою, у зв’язку з розподілом частини її прибутку.

До дивідендів не включаються виплати юридичної особи, пов’язані зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою(ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Проценти – доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту). Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами(ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Страховий платіж – плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування(ст. 10 Закону України “Про страхування”).

Роялті – платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення, за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) (ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених у попередньому абзаці, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об’єкт власності або оприлюднити(розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення(розголошення) є обов’язковим згідно з законодавством України.

Не вважаються пасивним доходом і тому підлягають оподаткуванню на загальних підставах платежі за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні платежі) (Розділ II Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2000 року N 355).

3) коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їх основної діяльності.

Відповідно до п. 7. 11.13 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” під терміном “основна діяльність” слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітній та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами, укладеними на підставі норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності в тому числі вичерпний перелік джерел надходження коштів та майна організації (тому для реєстрації організації як неприбуткової в статут доцільно не включати такі формулювання:“ Здійснення інших видів діяльності, що відповідають Статутним цілям Організації”, “та іншої діяльності, яка не суперечить статутним завданням Організації та чинному законодавству”).

Виходячи з роз’яснень Державної податкової адміністрації України від оподаткування звільняються також:

4) Разові або періодичні внески засновників та членів громадських та благодійних організацій (Порядок складання звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 1998 року N 27)

5) кошти отримані неприбутковою організацією внаслідок ліквідації іншої неприбуткової організації (Лист Державної податкова адміністрація України від 15.12.99 р. N 10261/5/15-1216).

Які додаткові умови реєстрації громадської чи благодійної організації як неприбуткової?

Відповідно до п. 7.11.11. ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. (тому наявність цього пункту у статуті організації також є обов’язковою умовою реєстрації громадської чи благодійної організації як неприбуткової, тому ч.4 п.28 Приблизного статуту варто викласти наступним чином Кошти та інше майно, яке залишається після припинення діяльності організації передається іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховується в доход держави).

Список законодавства:

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”; від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97);
Закон України “Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР);
Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” від 16.09.1997 № 531/97-ВР;
Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2000 року N 355;
Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року N 232;
Порядок складання звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 1998 року N 27;
Лист Державної податкової адміністрації України від 15.12.99 р. N 10261/5/15-1216